Устилузька громада
Володимир-Волинський район, Волинська область

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ УСТИЛУЗЬКОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

 

 

 

 

 

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

 

УСТИЛУЗЬКОЇ ОБЄДНАНОЇ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

на 2017-2025 роки

ЗМІСТ

Розділ I Методологія

Розділ II Діагностика

  • Суспільство
  • Освіта
  • Інфраструктура
  • Економічна активність і структура економіки
  • Культура, рекреація, туризм
  • Якість життя
  • Місцева влада громади
  • Аналіз SWOT
  • РАДАР

Розділ III Контекст стратегічних документів

  • Документи Європейського Союзу: Європа 2020, Угода про Асоціацію між ЄС і Україною,
  • Вітчизняні документи: Стратегія сталого розвитку «Україна-2020»,

Стратегія розвитку Волинської області.

Розділ IV Бачення, місія, стратегічні та операційні цілі громади

Розділ V План дій

Розділ VI Доступні джерела фінансування проектів

  • зарубіжні джерела
  • вітчизняні джерела

Розділ VII Евалюація і Моніторинг

 

 

 

РОЗДІЛ І МЕТОДОЛОГІЯ

         Дана Стратегія розвитку Устилузької об’єднаної міської територіальної громади є ключовим документом, прийнятим владою громади та визначає довгострокову політику суспільно-економічного розвитку. Створення нових об’єднаних громад, які функціонують на нових законодавчих та фінансових принципах, вимагає від їхніх органів влади визначення головних пріоритетних сфер, пояснення мешканцям куди спільно ми прямуємо у розвитку та якими методами маємо намір це досягнути.

         Стратегія повинна відповідати трьом головним принципам:

         По-перше, комплекс запланованих у Стратегії заходів повинен об’єднувати територіальну громаду – у тому числі представників громадських організацій, підприємців, працівників бюджетної сфери (шкіл, установ культури, закладів охорони здоров'я), які брали участь у її розробці.

         По-друге, Стратегія забезпечує цілісність із стратегічними документами Європейського Союзу, вітчизняними (загальнодержавними) і регіональними.

         По-третє, факт наявності Стратегії розвитку, що визначає головні сфери розвитку і ключові стратегічні та операційні цілі, є передумовою при поданні грантових заявок як на зовнішні, так і вітчизняні допоміжні кошти.

         Документ Стратегії складається з діагностико-аналітичної частини та розділів, присвячених розвитку.

         У частині діагностики ми зосереджуємося на нинішній ситуації у громаді, аналізуючи ключові сфери її функціонування, такі як: суспільство, освіта, інфраструктура, економічна активність і структура економіки, культура, рекреація, туризм, якість життя, виконавчі органи громади. Розроблячи діагностичну частину, автори Стратегії аналізували як кількісні (статистичні) дані, що містяться у паспорті громади, так і інформацію зі спеціально підготовленої для розробки Стратегії анкети, завдяки якій були отримані деталізовані якісні дані.

         Підсумуванням частини діагностики є використання загальновідомої і високо оцінюваної при розробці Стратегії методики стратегічного аналізу SWOT. Аналіз стосується визначення сильних і слабких сторін сьогоднішнього функціонування громади та демонстрування зовнішніх можливостей і загроз, що стоять або можуть постати у майбутньому перед територіальною громадою.

         Ключовою є частина Стратегії, що присвячена майбутньому та розвитку,  містить бачення і місію громади, сфери розвитку та стратегічні і операційні цілі. План дій містить форми, методи і ресурси, за допомогою яких громада прагне досягнути амбіційні, але реальні та конкретні цілі. Про необхідність застосування критеріїв вимірювання у документі нагадують показники.

         Доповненням до ключових частин є співставлення з іншими стратегічними документами та вказання доступних джерел фінансування для описаних пріоритетів, а також - опис моніторингу реалізації і оцінки стратегії.

         Стратегія, що мало ключовий характер для її авторів, була підготовлена партиципаційним чином. Мешканці - головний бенефіціар стратегії, є співавторами Стратегії. Основою розробки документу були зустрічі з мешканцями, що проводились згідно з принципами суспільної партиципації, з  використанням методики РАДАР. Під час тренінгів учасники громадських слухань заявляли про головні проблеми, що існують у громаді, а потім шляхом демократичного голосування, здійснювали їх пріоритетизацію. Предметом зустрічей було також представлення пропозицій конкретних ініціатив і заходів, які органи самоврядування громади повинні реалізувати. У зустрічах брали участь представники громадськості - місцеві активісти, підприємці (у тому числи місцеві фермери), працівники бюджетних установ та інші мешканці.    Неоціненним був вклад службовців місцевого самоврядування, багато з  цінних рекомендацій і конкретних пропозицій яких знайшли своє відображення у даному документі. Після розробки первинної версії документу, він був ще раз проконсультований з представниками громади.

         Для якості документу та роботи над його змістом велике значення мав також приїзд до Польщі голови об’єднаної громади у рамках навчального візиту. Зустрічі з експертами та представниками польських органів самоврядування були для представників українських органів самоврядування вагомим джерелом отримання корисної інформації та досвіду. Голова об’єднаної громади мав нагоду ознайомитись як польські органи самоврядування реалізують на практиці цілі, вказані у власних стратегіях розвитку.  

         Документ Стратегії був створений як елемент реалізації проекту "Українська Адміністрація Майбутнього" Фундації Менеджерських Ініціатив за фінансової підтримки Фонду Міжнародної Солідарності у рамках Програми Підтримки Демократії, реалізованої Міністерством Закордонних Справ Республіки Польща і Канади.  

 

                                      РОЗДІЛ II ДІАГНОСТИКА

ЧАСТИНА І

ВСТУП І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ

         Дана діагностика була підготовлена у рамках проекту "Українська адміністрація майбутнього", що співфінансується у рамках Польсько- Канадської Програми Підтримки Демократії.

         Підготовка документу відбувалась з використанням:

- діагностики зібраних даних, проведеної на основі аналізу паспорта громади,

- матеріалів з анкет, розроблених консультантами Фундації Менеджерських Ініціатив,

- інформації, отриманої під час розмов експертів ФМІ з представниками Офісів Реформ,

- інформації, отриманої в процесі зустрічей експертів з представниками керівництва та працівниками виконавчих органів об'єднаної громади,

- думок і пропозицій мешканців, що висловлюватись під час відкритих зустрічей з жителями, які проводились інтерактивним методом РАДАР.

         Методологічні основи ґрунтувались на співставленні аналітичних матеріалів, викладених у паспорті громади і анкетах, з інформацією, отриманою в процесі зустрічей з мешканцями і службовцями місцевого самоврядування.

         У рамках зустрічей експертів із службовцями місцевого самоврядування громади ми застосовували методику стратегічного аналізу, зокрема аналіз SWOT, що описаний в дальшій частині діагностики. Крім того, був розроблений  прогноз майбутнього, що становитиме фундамент пріоритетів і напрямків для розвитку.

         Для зустрічей з мешканцями, як оптимальна формула була вибрана методика РАДАР. Вона полягає на безпосередньому висловлюванні мешканцями головних проблем, що існують у громаді. Пізніше, вказані проблеми були піддані процесу пріоритетизації шляхом демократичного голосування. Наступним елементом стало опрацювання інструментів, що служитимуть вирішенню проблем. Дані інструменти будуть відображені у документі Стратегії розвитку.

         У зустрічі брали участь активні мешканці, зокрема, - представники місцевих громадських організацій, закладів культури, соціального захисту, охорони здоров'я, вчителі та представники бізнесу.

 

 

 

 

 

 

 

ЧАСТИНА II

АНАЛІЗ ЗІБРАНИХ ДАНИХ І РЕЗУЛЬТАТИ АНКЕТ

         Устилузька об’єднана міська територіальна громада, розташована на крайньому заході Волинської області біля українсько-польського кордону, неподалік знаходиться пункт перетину кордону "Устилуг - Зосін".

         Суспільство (демографічна ситуація, ринок роботи, суспільна активність мешканців)

         До складу Устилузької громади входить 26 місцевостей. Загальна кількість мешканців станом на 1 січня 2015 року - 7625 осіб.

         Кількість мешканців Устилузької громади з поділом на місцевості наведена у додатку № 1

         Ринок праці.

         На території Устилузької громади домінує робота в сільському господарстві, дещо меншою мірою — у сфері послуг. У громаді функціонує відносно велика кількість великих, середніх і малих сільськогосподарських підприємств. Місцеві підприємства пропонують мешканцям Устилузької громади як постійну роботу, так і сезонну в сільському господарстві.

         Також на місцевому ринку праці функціонує самозайнятість - робота у індивідуальних господарствах, дрібна роздрібна торгівля вирощеними сільськогосподарськими продуктами - овочами, фруктами, молокопродуктами.

         Складно оцінити фактичний рівень безробіття, оскільки дані про рівень безробіття не відображають фактичного стану, крім того існує “приховане безробіття”. У селах, де є великі аграрні підприємства, рівень безробіття невисокий, натомість в малих селах вищий.

         Значна частина мешканців громади користується прикордонним розташуванням громади - займаються дрібною торгівлею з прикордонними територіями Польщі, продають товари подорожуючим до Польщі, розвивають придорожню торгівлю, хоча стандарт послуг залишає бути кращим. Такий вид підприємництва для частини мешканців громади є суттєвим джерелом доходів.

         Громадська активність мешканців.

         На території Устилузької громади діє ряд громадських організацій:

- «Устилуг – місто європейське»,

- Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Прикордонник»,

- в селі Стенжаричі - сільський комітет «Надія і Ко»,

- в селі Лудин - Сільський комітет «Затишок».

 

Освіта (дошкільні заклади, школи).

         Ситуація в системі освіти Устилузької громади неоднорідна – оскільки Устилузька громада це, фактично, місько-сільська громада. Місто Устилуг було ініціатором процесу об'єднання і до міста приєднувались поближні сільські місцевості. Функціонуючі у них сільські школи і дитсадки перебувають у гіршому матеріально-технічному стані, ніж освітні заклади Устилуга, якщо говорити про технічний стан будинків та про технічне забезпечення. Влада громади, вчителі і вихователі докладають зусиль для забезпечення функціонування освітньо-виховних закладів, стараються підвищувати якість інфраструктури. З цією метою готують і подають пропозиції до різного виду фондів і програм, як регіональних, загальнодержавних, так і до міжнародних.

         Керівництво громади усвідомлює, що збереження мережі освітньо-виховних закладів у сільській місцевості буде основним навантаженням на бюджет громади і не виключає можливості оптимізації мережі шкіл після проведення детального аналізу і консультацій з мешканцями.

         Утримання шкіл і дошкільних закладів пов'язане із значними видатками на опалення, оскільки в жодній з будівель освітніх закладів громади не проведено комплексної термомодернізації, системи опалення застарілі, енергоємні.

         На даний час громада брала участь у багатьох конкурсах, фінансованих у рамках програм ПРООН, завдяки чому вдалося провести часткову заміну вікон і дверей, що принципово не вирішує проблеми енергоємності будівель.

         На даний час в Устилузькій громаді функціонує 8 дошкільних закладів, у яких виховується 209 вихованців і працює 51 педагог.

         У 9 загальноосвітніх школах I-III та I-II ступеня навчається 767 учнів, працює 185 вчителів.

         Громада потребує закупівлі двох шкільних автобусів; деякі школи потребують нових комп'ютерів та під'єднання до Інтернету. Спортзали та шкільні стадіони і дитмайданчики також потребують модернізації, закупівлі необхідного спортивного інвентаря.

         Освітньо-виховні заклади повністю укомплектовані кадрами.

         Інфраструктура (дороги, громадський транспорт, житлові ресурси).

         Дороги.

         Стан доріг в місті Устилуг задовільний, головна дорога асфальтована, бічні - переважно з твердим покриттям.

         Проте, загалом дороги громади потребують як поточних, так і  капітальних ремонтів. Устилузька громада володіє автомобілями, устаткуванням і тракторами для утримання дорожньої інфраструктури, однак загалом технічне устаткування потребує модернізації і закупівлі нового.

         Покращення якості доріг буде великим викликом для керівництва громади та суттєвим навантаженням для бюджету.

         Громада не володіє вільним житловим фондом.

         Громадський транспорт.

         Ситуацію з громадським транспортом можна оцінити як відносно добра. Функціонує сполучення з районним центром - Володимиром-Волинським, обласним центром Луцьком, іншими населеними пунктами області, а також іншими містами -  Львовом, Трускавцем та ін. Однак автобуси доволі часто перевантажені, існує потреба збільшення частоти курсування.

         Економічна активність і структура економіки (сільське господарство, підприємства, інституції оточення бізнесу).

         Сільське господарство.

         На території Устилузької громади функціонують 43 великі, середні і малі сільськогосподарські підприємства, які пропонують мешканцям громади як постійну, так і сезонну роботу в сільському господарстві і  переробній промисловості. На території громади діє 1 свиноферма.

         Основна спеціалізація сільськогосподарських підприємств - рослинництво (зернові, цукрові буряки, ріпак і т.д). У переважній більшості робота в господарствах здійснюється при використанні сучасного європейського устаткування.

         Діяльність індивідуальних господарств і потреба збуту вирощеної продукції стимулюють мешканців громади до пошуку можливостей зберігання та переробки власної сільгосппродукції - овочів і фруктів. Одним із шляхів стала пропозиція польських експертів, яка стосується створення виробничих кооперативів. Дана пропозиція отримала велику зацікавленість, проте мешканці громади не мають досвіду в цій сфері, що викликає побоювання з їх сторони. Допомогою може бути забезпечення послуг сільськогосподарського консалтингу. Потреба і перспектива цього напряму розвитку також отримала підтримку в процесі зустрічі з мешканцями у форматі РАДАР.

         Культура, рекреація, туризм

         Характеристика закладів культури.

         Стан закладів культури диференційований - міські установи перебувають у дещо кращому технічному стані, хоча би з огляду на факт, що мають опалення, водопостачання і каналізацією, чого не можна сказати про сільські заклади культури, значна частина яких не має опалення.

         У деяких закладах у рамках реалізації програми ПРООН проведено заміну вікон і дверей. Технічне і матеріальне забезпечення сільських установ культури застаріле і потребує модернізації або заміни.

         Активність працівників сільських закладів культури невелика. У місті Устилуг працівники закладів культури ведуть різного виду гуртки, заняття, хори і т. д, однак, в сільських клубах і будинках культури ситуація вимагає суттєвого покращення. Діяльність цих закладів зводиться до організації рутинних, з року на рік однакових, заходів з нагоди державних свят і річниць, дня села, а не системної роботи в сфері розвитку і популяризації культурного життя в громаді. Щотижня відбуваються в сільських клубах дискотеки для молоді.

         Керівництво громади розуміє необхідність зміни ситуації і підвищення мотивації працівників культури до зростання якості та  активності їх роботи.

         На даний час мережа закладів культури Устилузької громади складається з:

         - школи мистецтв в Устилузі,

         - будинку культури в Устилузі,

         - 10 сільських клубів.

         Приміщення клубів у задовільному стані, водопроводи і каналізація відсутні.

 

         Туристичний потенціал.

         Візитівкою Устилуга на міжнародному рівні є єдиний у світі музей композитора Ігоря Стравінського. У будівлі садиби-музею проведено капітальний ремонт і модернізацію. На даний час це повністю сучасний об'єкт.

         Садиба-музей Стравінського розташована в мальовничому місці поблизу річки Луга. Будинок був збудований у 1907 році згідно з проектом самого композитора, а невелике волинське прикордонне містечко він називав  "райським закутком для творчості".

         Відомим у світі серед шанувальників творчості композитора є Міжнародний музичний фестиваль "Стравінський і Україна", який щороку відбувається в садибі-музеї Ігоря Стравінського. Тоді до Устилуга приїжджають зірки музики з усього світу.

         До інших туристичних об'єктів, які становлять туристичний потенціал громади, відноситься система ДОТів, костьол Матері Божої XIX ст, "Дім Белянкіна" - члена родини Стравінського. Даний будинок збудований у формі корабля на початку XX ст, на даний час у незадовільному технічному стані. Громада намагається вирішити проблему, пов'язану з його складним юридичним статусом. У планах керівництва громади - розвиток туристично-розважальної інфраструктури на базі "Дому Белянкіна".   

         Якість життя (навколишнє середовище, охорона здоров'я, соціальний захист)

         Природнє середовище.

         Загалом стан навколишнього середовища можна охарактеризувати як добрий. Устилузька громада розташована поблизу двох рік - Західний Буг та річка Луга.

         Екологічні проблеми громади пов'язані з забрудненням водних ресурсів.

         Ріка Західний Буг. Значний негативний вплив на стан якості води ріки мають забруднення, що до неї потрапляють з Львівської області і близьких теренів.

         Ріка Луга. На забруднення ріки мають вплив стоки нечистот з сіл Іваничі, Локачі, Павлівка і очисних споруд Володимира-Волинського.

         Утилізація відходів.

         Утилізація відходів з м. Устилуга і ближніх сіл відбувається на сміттєзвалищі Володимира-Волинського.

         Натомість, у інших населених пунктах громади функціонують тимчасові сміттєзвалища, а також стихійні, утворені мешканцями.

         Мешканці громади та керівництво вважають цю проблему дуже важливою і мають намір реалізувати заходи з метою її вирішення.

Охорона здоров'я.

         В Устилузькій громаді функціонують наступні заклади охорони здоров'я:

- Устилузька міська лікарня,

- амбулаторія,

- 16 сільських ФАПів.

         Каналізація є лише у міській лікарні. Приміщення медичних установ потребують поточних та капітальних ремонтів. Модернізації або заміни вимагають також системи опалення, які на даний час неекономні і енергоємні.

         Медичне устаткування застаріле, рівень забезпечення ліками недостатній. До найбільших потреб медичних закладів відноситься закупівля спеціалізованого устаткування та інших необхідних матеріалів.

         У сфері кадрів - бракує двох сімейних лікарів.

        Соціальний захист.

        Станом на 1 січня 2015 року, в Устилузькій громаді 6666 осіб користувались різного роду соціальною допомогою. У переважній більшості — це:

- отримання допомоги при народженні дітей,

- отримання допомоги одинокими матерями,

- надання житлових субсидій,

- виплата  пенсій по втраті годувальника,

- отримання допомоги малозабезпеченим сім’ям.

        У громаді знаходиться відділення Володимир-Волинського територіального центру.

 

         Місцева влада громади

        Основою для утворення об'єднаної Устилузької громади було місто Устилуг і його виконавчі органи. У виконавчих органах громади станом на січень 2016 року працювало 40 службовців з вищою або середньою освітою. Три працівники володіють додатковими навиками - знання іноземних мов та досвід в підготовці проектних пропозицій.

        Адмінприміщення громади потребує капітального ремонту, термомодернізації. Необхідна закупівля оргтехніки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЧАСТИНА III

СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Аналіз SWOT

Сильні сторони

Слабкі сторони

  • Прикордонне розташування, (Пункт перетину кордону “Устилуг-Зосин”,
  • садиба-музей Стравінського,
  • циклічні культурні заходи світового рівня,
  • доступ до шляхів комунікацій (залізниця, міжнародна дорога),
  • високий рівень розвитку сільського господарства,
  • хороші природні ресурси (добра якість ґрунтів, водні ресурси),
  • відсутність агрохолдингів.
  • автомобільні черги під містом, незручності для мешканців у зв'язку з функціонуванням пункту перетину кордону, 
  • недостатній рівень інфраструктури закладів  освіти, культури,
  • недостатній рівень інфраструктури для розвитку туризму і рекреації,
  • низький рівень доходів у громаді,
  • безробіття у сільській місцевості,
  • недостатня якість дорожньої інфраструктури,
  • відсутність каналізації на території усієї громади,
  • відсутність системи утилізація сміття

Можливості

Загрози

  • Розвиток виробничих кооперативів у сфері виробництва і переробки сільськогосподарської продукції (овочі-фрукти, молоко),
  • розвиток консалтингу в сільському господарстві,
  • розвиток інфраструктури прикордонних послуг  – торгівля, туризм,
  • використання можливостей вільної торгівлі з ЄС,
  • виготовлення сировини для відновлювальної енергетики (енергетична верба, солома, відходи з переробки тощо),
  • створення “тематичних сіл”.
  • Заробіткова міграція мешканців громади  до Польщі,
  • недосконалість законодавства у сфері організації та функціонування громади,
  • нестабільна економічна ситуація в державі як перешкода у залученні інвесторів,
  • реконструкція пункту перетину кордону ( будівництво об’їзної) внаслідок чого громада може втратити цей напрямок для свого розвитку.

 

 

 

 

 

ЧАСТИНА IV

ДУМКИ І ПРОПОЗИЦІЇ МЕШКАНЦІВ, ВИСЛОВЛЕНІ ПІД ЧАС ЗУСТРІЧІ У ФОРМАТІ РАДАР

         РАДАР.

         Протягом 1-2 лютого 2016 року в рамках проекту "Українська адміністрація майбутнього" відбулася зустріч польських експертів з мешканцями Устилузької громади.

         Під час зустрічі мешканці вказували найважливіші проблеми і бар'єри у сфері економічного розвитку,  інфраструктури та функціонування гуманітарної сфери. По тому, учасники зустрічі здійснили пріорітетизацію проблем шляхом голосування.

         Серед найважливіших проблем, учасники зустрічі визначили:

  • незадовільний стан доріг - 1 місце,
  • необхідність створення виробничих кооперативів, сільськогосподарський консалтинг - 2 місце,
  • утилізація сміття - 3 місце.

          Серед інших висловлених проблем, які не набрали багато голосів мешканців були наступні:

  • використання альтернативних джерел енергії,
  • розвиток інфраструктури закладів освіти і охорони здоров'я,
  • розвиток прикордонної сервісної зони.

 

Додаток 1

Кількість населення Устилузької громади з поділом на населені пункти

 

Найменування населених пунктів, що входять до складу громади, із зазначенням адміністративного статусу

Чисельність населення станом на
1 січня 2015 р.

Найменування населених пунктів, що входять до складу громади, із зазначенням адміністративного статусу

Чисельність

населення

станом на
1 січня 2015

м. Устилуг

2223

с. Стенжаричі

400

с. Тростянка

174

с. Турівка

118

с. Залужжя

289

с. Заболоття

39

с. Пархоменкове

49

с. Полум’яне

42

с. Зоря

371

с.Лудин

481

с. Ворчин

83

с. Амбуків

214

с.Селиськи

80

с. Чорників

148

 

 

с. Рокитниця

154

с. Хотячів

280

 

 

с. Русів

150

с. Микитичі

348

с. Дарницьке

81

с. Новини

52

 

 

с. Коритниця

250

с. Рогожани

356

с. Кладнів

0

с. Їзов

156

Всього населення

7625

с. П’ятидні

832

 

 

с. Хрипаличі

255

 

 

 

Додаток 2

Витяг з Паспорту Устилузької громади

 

Показники

Значення показників

1

 

Кількість населення станом на 1 січня 2015 року (чол.)

7638

2

Кількість населених пунктів, що входять до спроможної територіальної громади

26

3

Орієнтовний рівень медичної субвенції

2158800

4

Площа території громади (кв. км.)

98,131

5

Кількість закладів, що утримуються за рахунок бюджету

органів місцевого самоврядування

 у тому числі :

 

 

фельдшерсько-акушерські пункти

16

 

амбулаторії, поліклініки

1

 

лікарень

1

 

станцій швидкої допомоги

1

 

 

 

 

РОЗДІЛ III  КОНТЕКСТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ

 

Документ Стратегії розвитку, що визначає ключові пріоритети  управління місцевим розвитком громади, повинен бути цілісним і уніфікованим зі стратегічними документами регіональної та державної політики розвитку. У зв'язку з підписанням Угоди про асоціацію та Угоди про вільну торгівлю між Україною і Європейським Союзом, вагомим є те, щоб якнайширше розуміти контекст цих документів. Нижче охарактеризовані найважливіші стратегічні документи, що мають істотне значення для розвитку громади.

 

Документи Європейського Союзу

         Європа 2020 - стратегія розумного і сталого розвитку, що сприяє   соціальній інтеграції.

         Стратегія Європа 2020 вказує на три взаємно між собою пов'язані пріоритети:

- розумний розвиток: розвиток економіки, що ґрунтується на знаннях і інноваціях,

- сталий розвиток: підтримка економіки, що ефективніше використовує ресурси, приязна до навколишнього середовища і конкурентоспроможна,

- розвиток, що сприяє соціальній інтеграції: підтримка економіки з високим рівнем працевлаштування, що забезпечує соціальну і територіальну цілісність.

         Європейський Союз на підставі вищезгаданих пріоритетів визначив серед інших наступні цілі, до яких прагне ЄС і держави-члени:

- зростання рівня працевлаштування осіб у віці 20-64 роки до мін. 75% в результаті збільшення кількості працюючих жінок і старших осіб та кращої інтеграції мігрантів на ринку праці,

- зменшення викидів вуглекислого газу на щонайменше 20% порівняно з рівнем 1990 р. Або, якщо дозволять умови, навіть на 30%,

-        збільшення частки відновлювальних джерел енергії в загальному енергоспоживанні до 20 %,

- збільшення ефективності використання енергії на 20%,

- реалізація інвестицій у рамках дослідницько-розвиткової діяльності на рівні 3% ВВП,

- зниження показника переривання навчання до 10% порівняно з нинішнім рівнем 15%,

- збільшення до 2020 р. відсотка осіб у віці 30-34 років, що володіють вищою освітою з нинішніх 31% дo мінімум 40%,

- зменшення кількості осіб, що живуть за межею бідності на 25%.

 

Угода про асоціацію між Європейським Союзом і Україною

Угода про асоціацію між ЄС і Україною, яка є першим кроком у напрямку суспільної і економічної європейської інтеграції, була підписана 27 червня 2014 року і ратифікована Верховною Радою України та Європарламентом 16 вересня 2014 року.

Угода передбачує поглиблення співробітництва між ЄС і Україною та реалізацію ряду реформ, що мають на меті :

- покращення дотримання принципів демократії, правової держави і ефективного управління, прав людини і основних свобод, у тому числі прав національних меншин;

- запобігання дискримінації національних меншин і повага до  різнорідності;

- підтримка державних політичних реформ;

- зміцнення співробітництва і діалогу в питанні міжнародної безпеки і надзвичайних ситуацій, у тому числі - відповіді на глобальні та регіональні виклики і найважливіші загрози.

У рамках Угоди про асоціацію ЄС і Україна зобов'язуються до зміцнення діалогу і співробітництва у сферах міграції, права на надання притулку і контролю за кордонами. Угода підкреслює значимість запровадження безвізового режиму ЄС - Україна. З цією метою мусять бути виконані умови, що дозволятимуть здійснювати відповідне врегулювання і забезпечення безпеки пересування людей.

Угода вказує на обов'язок України у сфері проведення реформи у галузі боротьби з організованою злочинністю і відмиванням брудних грошей, зменшення пропозицій і попиту на наркотики та поглиблення співробітництва у боротьбі з тероризмом. Угода передбачує, що Європейський Союз і Україна ефективно застосовуватимуть заходи, що запобігатимуть фінансовим зловживанням, корупції та іншим нелегальним діям та співпрацюватимуть в процесі їх усунення.

         Крім цього, Угода передбачає поступове наближення законодавства України до стандартів ЄС та, у визначених випадках, прагнення до відповідності з міжнародними нормами і стандартами.

         У статті 4 Угоди говориться про створення поглибленої і всебічної зони вільної торгівлі, яка увійшла в дію 31 грудня 2015 року.

         Угода також передбачає:

- нові можливості експорту до ЄС завдяки зниженню тарифних і нетарифних бар'єрів,

- покращення доступу до ринків третіх держав завдяки переходу на міжнародні стандарти в сфері торгівлі, що означатиме спрощення ведення бізнесу,

- кращий внутрішній бізнес-клімат, який збільшить взаємну довіру між сторонами та захистить права та інтереси зовнішніх інвесторів,

- поступове зростання внутрішньої конкуренції завдяки систематичній лібералізації тарифних і нетарифних обмежень у торгівлі, результатом чого стане зростання конкурентоспроможності підприємств,

- зростання видатків на соціальну сферу, в тому числі вимога підвищення безпеки праці, екологічних стандартів, забезпечення належного рівня соціальних виплат,

- покращення рівня життя населення.

         Реалізація Угоди сприятиме регіональному і місцевому розвитку. Це відбудеться серед іншого завдяки:

 - залученню додаткових ресурсів до бюджету,

- покращенню функціонування органів публічної адміністрації,

- збільшенню ефективності фінансової політики,

- проведенню необхідних суспільно-економічних реформ, які будуть можливі у т. ч. завдяки отриманню міжнародної фінансової і технічної допомоги.

 

         Вітчизняні документи

         Стратегія сталого розвитку «Україна-2020»

         У Стратегії сталого розвитку "Україна-2020" пріоритетними були визначені наступні напрями:

- сталий розвиток країни у сфері інфраструктури, інвестицій, економічного розвитку і конкурентоспроможності,

- безпека держави, ведення господарської діяльності і громадянські свободи,

- відповідальність і суспільна справедливість, децентралізація,

- програми соціальної допомоги, енергетична ефективність і охорона здоров'я,

- аспекти, що стосуються відчуття гордості, що виникає з ролі України у Європі і на світі за посередництвом розвитку громадянського суспільства, популяризації України і активності талановитих осіб.

 

Головні цілі Стратегії це:

 - залучення 40 млрд. доларів США безпосередніх закордонних інвестицій протягом  2015-2020 років,

- зниження рівня інфляції з 19%  до 1,7%,

- підвищення рівня середньої тривалості життя на 3 роки,

- досягнення рівня 75% випускників, які володіють 2 іноземними мовами.

 

         Стратегія розвитку Волинської області

         Стратегія розвитку Волинської області на період до 2020 року була затверджена рішенням Волинської обласної ради 20 березня 2015 року.

         Згідно зі Стратегією,  стратегічною метою регіонального розвитку області на період до 2020 року є створення умов для збалансованого, спрямованого на підвищення якості життя та добробуту населення, розвитку, зростання конкурентоспроможності економіки області, впровадження інноваційно-інвестиційної моделі сталого розвитку, упровадження сучасних технологій,  комплексного економічного і соціального розвитку міст, районів, селищ і сіл області та розвитку громадянського суспільства.

Стратегічне бачення

Волинь -  регіон для комфортного проживання людей:  край, де створено умови для розвитку економіки, заснованої на знаннях та інноваціях, ефективного використання ресурсів, розвитку екологічної та конкурентоспроможної економіки з високим рівнем зайнятості економічно активного населення; край, де дивовижна краса природи гармонійно поєднується із самобутньою духовною та культурною спадщиною.

 

Місія

Велика Волинь – європейський регіон сталого розвитку та національних  парків.

З урахуванням стратегічної мети, бачення та місії Стратегії сформовані стратегічні цілі та завдання на період до 2020 року, а також очікувані результати від їх досягнення.

Стратегічні цілі розвитку області, визначені Стратегією Волинської області.

Ціль 1. Розвиток людського потенціалу

Підвищення рівня розвитку людського потенціалу області передбачає такі операційні цілі:

Підтримка проектів культурного спрямування «Велика Волинь – колиска української культури», що буде реалізовано  через виконання таких завдань та заходів щодо:

  • сприяння розвитку культури як найважливішого чинника у розв’язанні економічних і політичних проблем у виборі варіантів майбутнього європейського розвитку;
  • пошуку сприятливих для всіх національних культур форм співпраці, що передбачає єдиний інтегративний підхід;
  • сприяння розвитку самобутності української культури у контексті європейських цінностей;
  • ідентифікації національних особливостей у європейській канві мистецького і політичного простору;
  • удосконалення роботи клубного закладу як центру активності сільських громад.

Модернізація системи освіти, що буде реалізовано  через виконання таких завдань та заходів щодо:

  • удосконалення системи позашкільної освіти та створення умов для діяльності позашкільних навчальних закладів;
  • відновлення роботи Міжшкільних навчально-виробничих комбінатів; організація навчання учнів через регіональні або новостворені МНВК. Організація  обов’язкового профільного навчання за робітничою професією у школах-інтернатах;
  • створення системи навчання для директорів ОСББ та ЖКП;
  • розвитку інтелектуального капіталу та створення центрів кар’єри у вищих та професійно-технічних навчальних закладах;
  • підтримки обдарованої молоді, запобігання виїзду учнівської молоді на навчання за кордон;
  • створення центру освіти третього віку та сприяти підвищенню якості життя людей зрілого віку.

Сприяння доступу до якісних медичних послуг та формування здорового населення, що буде реалізовано  через виконання таких завдань та заходів щодо:

  •  розвитку первинної медико-санітарної допомоги та підвищення рівня якості надання медичної допомоги на первинному рівні;
  •  підвищення рівня якості та доступності медичної допомоги на вторинному та третинному рівнях;
  •  забезпечення прав пацієнтів в доступі до якісного та ефективного лікування;
  •  популяризації громадського здоров’я;
  •  інформатизації системи охорони здоров’я.

Забезпечення доступності до якісних житлово-комунальних послуг. забезпечення житлом, що буде реалізовано  через виконання таких завдань та заходів щодо:

  •       підвищення якості житлово-комунальних послуг для всіх верств населення, створення конкурентного середовища на ринку послуг;
  • упровадження сучасних методів та технологій у сфері поводження з побутовими відходами;
  • виконання програм будівництва (придбання) доступного житла та забезпечення молоді житлом; здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов; пільгового кредитування індивідуальних сільських забудовників для будівництва (реконструкції) та придбання житла;
  • реконструкції і капітального ремонту житлових будинків (через ОСББ) із застосуванням енергозберігаючих технологій і обладнання, капітального ремонту, модернізації та заміни ліфтів;
  • проведення благоустрою територій населених пунктів.

 

Ціль 2. Волинь туристична

Підвищення рівня туристичного потенціалу області передбачає такі операційні цілі:

Підтримка розвитку в’їзного та внутрішнього туризму, що буде забезпечено шляхом реалізації таких завдань, заходів:

  •  залучення незайнятого сільського населення (власників особистих селянських господарств) до заняття сільським туризмом;
  •  створення бізнес-інкубатору для розвитку туризму на базі Луцького національного технічного університету;
  •  візуалізація об’єктів туристичного показу, пам’яток історико-культурної спадщини, закладів туристичної інфраструктури. Встановлення інформаційних  таблиць (формат А3) із короткими довідками про об’єкт та QR кодами;
  •  створення внутрішніх та транскордонних туристичних маршрутів.

 

Формування позитивного іміджу краю на зовнішньому та внутрішньому туристичному ринках, що буде забезпечено шляхом реалізації таких завдань, заходів:

  •  запровадження в області (м. Луцьк) проведення щорічної міжнародної виставки «Волинський туристичний ярмарок»;
  •  проведення щороку прес-турів для представників засобів масової інформації,  друкованих, теле-, радіокомпаній та інтернет - ресурсів, туристичних компаній;
  •  створення віртуальних 3D-турів об’єктами туристичного показу;
  •  випуску якісної друкованої та мультимедійної  рекламно-інформаційної продукції, сувенірної продукції із волинською символікою;
  •  створення мережі туристично-інформаційних центрів (пунктів) на базі музейних закладів та на територіях об’єктів природно заповідного фонду;
  •  розробки та поширення календаря культурних та туристичних подій.

 

Стимулювання розвитку санаторно-курортного туризму та рекреаційної діяльності на природоохоронних територіях, що буде забезпечено шляхом реалізації таких завдань, заходів:

  •  оголошення до 2020 року рекреаційної зони Шацьких озер курортом державного значення;
  •  залучення  інвестицій у розвиток санаторно-курортного туризму;
  •  облаштування мережі екологічних туристичних маршрутів в національних природних парках, інших об’єктах природно-заповідного фонду, шляхом їх візуалізації та маркування;
  •  популяризації та збереження культурної спадщини і найцінніших природних територій.

 

Залучення коштів міжнародної технічної допомоги на реалізацію туристичних проектів, що буде забезпечено шляхом реалізації таких завдань і заходів:

  •  підготовка проектів ремонтно-реставраційних робіт, використання об’єктів культурної спадщини для провадження туристичної діяльності;
  •  створення умов для відвідування  об’єктів туристичного показу та закладів туристичної інфраструктури людьми з обмеженими фізичними можливостями.

 

Ціль 3. Нова промисловість

Стимулювання промисловців до упровадження новітніх технологій та інновацій в області передбачає такі операційні цілі:

Підвищення рівня інноваційної та інвестиційної спроможності підприємств та територій, що буде забезпечено шляхом реалізації таких завдань і заходів:

  •  забезпечення максимально сприятливого клімату для інвесторів, стимулювання залучення інвестицій, розроблення й упровадження інвестиційних проектів;
  •  реалізації в області запроваджених на державному рівні механізмів спеціального режиму інвестиційної діяльності;
  •  модернізації виробництв з упровадженням технологій поглибленої переробки та випуску продукції кінцевого споживання;
  •  упровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій у промисловому комплексі області;
  •  створення індустріальних парків.

 

Стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу  буде забезпечено шляхом реалізації таких завдань, заходів:

  •  розвитку інфраструктури підтримки підприємництва;
  •  сприяння підвищенню рівня підприємницької активності населення, зокрема у сфері виробництва, стимулювання розвитку високотехнологічних секторів;
  •  спрямування коштів місцевих бюджетів, у тому числі обласного бюджету (на основні співфінансування) на здешевлення кредитних ставок під реалізацію інвестиційних проектів у сфері виробництва;
  •  створення  та ефективна діяльність ІТ кластеру.

 

Розвиток внутрішнього виробництва та підвищення експортного потенціалу  буде забезпечено шляхом реалізації таких завдань і заходів:

  •  освоєння випуску принципово нової конкурентоспроможної інноваційної продукції, спроможної конкурувати як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках;
  •  розвитку внутрішнього ринку шляхом скорочення використання давальницьких схем у легкій промисловості та розширення асортименту високоякісної конкурентоспроможної продукції;
  •  поліпшення структури експорту за рахунок збільшення обсягу продукції із значною питомою вагою доданої вартості;
  •  забезпечення інформаційної підтримки суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
  •  розробки, впровадження та сертифікації систем управління якістю у виробництві, систем управління безпечністю харчових продуктів, систем управління навколишнім середовищем  та інших систем управління.

 

Ціль 4. Місцева енергетика

Підвищення рівня місцевої енергетики області передбачає такі операційні цілі:

 Оптимізація структури регіонального паливного балансу шляхом заміщення природного газу енергоресурсами, отриманими з відновлюваних джерел енергії (в т. ч. біомаси) та альтернативних видів палива на об'єктах соціальної сфери на 75 відсотків до базового 2013 року, що буде забезпечено шляхом реалізації таких завдань та заходів:

  •  створення системи енергомоніторингу використання енергоресурсів в установах та організаціях, що фінансуються з місцевих бюджетів;
  •  переведення 50 відсотків котелень, що знаходяться на балансі установ та організацій, що фінансуються з місцевих бюджетів, з природного газу на біопаливо; 20 відсотків котелень – на торфобрикети і кам’яне вугілля; та 5 відсотків котелень – на електроопалення;
  •  проведення термореновації будівель установ та організацій, що фінансуються з місцевих бюджетів (не менше 10 відсотків фактичного будівельного об’єму);
  •  проведення реконструкції  зовнішніх теплових мереж, що знаходяться на балансі установ та організацій, що фінансуються з місцевих бюджетів, із заміною труб на попередньо ізольовані (не менше 10 відсотків загальної кількості);
  •  проведення реконструкції внутрішніх теплових мереж в будівлях, що знаходяться на балансі установ та організацій, що фінансуються з місцевих бюджетів (не менше 10 відсотків загальної потужності тепловіддачі);
  •  проведення реконструкції систем освітлення в будівлях, що знаходяться на балансі комунальних установ, організацій та підприємств, що фінансуються з місцевих бюджетів або госпрозрахункових, шляхом заміни на енергоощадні світлодіодні системи освітлення (не менше 50 відсотків загального світлового потоку).

Перелік котелень, зовнішніх та внутрішніх теплових мереж, систем освітлення в будівлях, що знаходяться на балансі комунальних установ, організацій та підприємств, що фінансуються з місцевих бюджетів та плануються до переведення (реконструкції), їх якісні показники визначаються при підготовці облдержадміністрацією плану заходів щодо виконання Стратегії.

 

 Оптимізація структури регіонального паливного балансу шляхом заміщення природного газу енергоресурсами, отриманими з відновлюваних джерел енергії (в т. ч. біомаси) та альтернативних видів палива для населення на 25 відсотків до базового 2013 року, що буде забезпечено шляхом реалізації таких завдань, заходів:

  •  створення економічних умов для спонукання населення, в т. ч. через ОСББ та інші форми ОСН в житлових будинках, до заміщення природного газу для опалення на інші види енергоносіїв, в т.ч. ВДЕ та НДЕ;
  •  створення економічних умов для спонукання населення, в т.ч. через ОСББ та інші форми ОСН в житлових будинках, до проведення заходів з термореновації будинків;
  •  створення народного інформаційного порталу та забезпечення широкої інформаційної кампанії із формування у населення енергоощадного та природозберігаючого світогляду;
  •  забезпечення побудинкового обліку споживання тепла, води та електроенергії в багатоквартирних будинках.

 

Оптимізація структури регіонального паливного балансу шляхом заміщення природного газу енергоресурсами, отриманими з відновлюваних джерел енергії (в т. ч. біомаси) та альтернативних видів палива на підприємствах теплокомуненергетики на 50 відсотків до базового 2013 року, що буде забезпечено шляхом реалізації таких завдань і заходів:

  •  забезпечення переведення комунальних котелень на ВДЕ, в т.ч. біомасу не менше як на 30 відсотків номінальної потужності підприємств теплокомуненерго;
  •  заборони відпуску теплової енергії юридичним і фізичним (колективним) споживачам без приладів обліку теплової енергії;
  •  забезпечення всіх котелень проектною потужністю понад 10,0 МВт теплової енергії конденсаційними економайзерами.

 

 

Ціль 5. Волинське село

Підвищення рівня розвитку волинського села в області передбачає такі операційні цілі:

Розвиток сільських територій, що буде забезпечено шляхом реалізації таких завдань і заходів:

  •  підвищення рівня облаштування сільської місцевості як сфери життя, діяльності та побуту селян;
  •  диверсифікації сільськогосподарського виробництва, розвитку альтернативних видів економічної діяльності у сільській місцевості для отримання додаткових джерел доходу, створення нових робочих місць;
  •  формування позитивного іміджу територій у сфері туризму, в тому числі зеленого, аграрного, екотуризму на внутрішньому та зовнішньому туристичному ринках; пропаганда народних промислів. 

 

Підвищення рівня інноваційної та інвестиційної спроможності сільських територій, що буде забезпечено шляхом реалізації таких завдань:

  •  запровадження новітніх технологій та інновацій у розвиток агробізнесу;
  •  підвищення рівня обізнаності аграріїв основним аспектам ведення аграрного бізнесу.

 

Розвиток підприємницького середовища та конкуренції на регіональних товарних ринках  буде забезпечено шляхом реалізації завдань, заходів:

  •  збільшення прибутковості сільськогосподарського сектора, отримання продуктів кращої якості відповідно до вимог ЄС та виготовлення якісних органічних продуктів харчування, налагодження їх зберігання та збуту;
  •  організаційного сприяння процесам об’єднання дрібних виробників сільськогосподарської продукції у профільні групи виробників, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи;
  •  створення міні-виробництв з переробки сільськогосподарської продукції, заготівлі та переробки природної продукції.
  •  Раціональне використання природно-ресурсного потенціалу, що буде забезпечено шляхом реалізації таких завдань і заходів:
  •  еколого-невиснажливого використання природних угідь та раціонального використання природно-ресурсного потенціалу;  
  •  підвищення родючості ґрунтів, залуження малопродуктивних земель;
  • відновлення роботи внутрішньогосподарської меліоративної мережі з метою недопущення підтоплення сільськогосподарських угідь та населених пунктів.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ IV БАЧЕННЯ, МІСІЯ, СТРАТЕГІЧНІ І ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ

 

БАЧЕННЯ

Устилуг - місце для життя амбітних і роботящих людей, гордих зі своєї історії та культури, які успішно використовують прикордонне положення.

 

МІСІЯ

Прагнення до добробуту завдяки старанній роботі, вміле використання розташування на кордоні з Європейським Союзом та гордість і задоволення від факту проживання у світовій столиці музики Ігоря Стравінського.

 

СФЕРИ РОЗВИТКУ

         Після здійснення діагностики і аналізу SWOT, визначено ключові сфери розвитку Устилузької громади.

 

1. Місцева економіка і сільське господарство,

2. Освіта і культура,

3. Туризм,

4. Навколишнє середовище.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СФЕРА І

МІСЦЕВА ЕКОНОМІКА І СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

 

Стратегічна ціль:  Різносторонній розвиток економіки громади, що використовує прикордонне розташування та чисельні переваги, пов'язані з потенціалом сільського господарства і наявної сировини.

 

Операційна ціль 1: Створення і розвиток суб'єктів господарювання, налаштованих на обслуговування подорожуючих, які перетинають кордон,

 

Операційна ціль 2: Підтримка системи професійного сільськогосподарського консалтингу для селян, які прагнуть розвивати свої господарства, а також на базі набутого досвіду експериментувати з вирощуванням нових культур,

 

Операційна ціль 3: Підтримка системи охолодження (заморожування) і промислової переробки м'яса і фруктів,

 

Операційна ціль 4: Збільшення безпеки мешканців і подорожуючих (в т. ч. за посередництвом зміни організації руху чи створення муніципальної поліції)

 

СФЕРА 2

ОСВІТА І КУЛЬТУРА

 

Стратегічна ціль: Популяризація Устилузької громади як місця зустрічей, спільної роботи і навчання музикантів та шанувальників таланту Ігоря Стравінського.

 

Операційна ціль 1: Популяризація Устилуга як світової столиці музики Ігоря Стравінського за посередництвом організації циклічних фестивалів, мистецьких тренінгів, концертів для музикантів і меломанів та розвиток якомога ширших контактів між вітчизняними, європейськими і світовими шанувальниками музики.

 

Операційна ціль 2: Створення з використанням механізму публічно-приватного партнерства, конгрес-комплексу  (готельно-ресторанного), що зможе систематично приймати творців і меломанів з використанням потенціалу привабливих краєвидів (ріка, стадіон, амфітеатр) в околицях місця творчості Ігоря Стравінського.

 

СФЕРА 3

ТУРИЗМ

 

Стратегічна ціль: Всебічний  і диверсифікований розвиток туризму з  використанням природного та історичного потенціалу.

 

Операційна ціль 1: Розвиток продуктів, шляхів і туристичних подій на основі елементів історико-релігійної (церкви та монастирі) та мілітарної архітектури (система 14 бункерів Карбишева),

 

Операційна ціль 2: Розвиток шляхів активного туризму (велосипедний, кінний),

 

Операційна ціль 3: Підтримка мешканців (ментальна та організаційно-проектна) у сфері відкриття агротуристичних господарств,

 

Операційна ціль 4: Використання партнерства з польською гміною Людвін для реалізації спільних ініціатив і проектів у сфері розвитку туризму.

 

 

 

СФЕРА 4 

НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

 

Стратегічна ціль: Розвиток моделі збалансованого розвитку та охорона навколишнього середовища від загроз,

 

Операційна ціль 1: Використання ресурсів і сировини для розвитку відновлювальних джерел енергії,

 

Операційна ціль 2: Запобігання екологічним загрозам (особливо, пов'язаним з доступом до рік).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ V  ПЛАН ДІЙ

 

СФЕРА 1

МІСЦЕВА ЕКОНОМІКА І СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Операційна ціль 1: Створення і розвиток суб'єктів господарювання, налаштованих на обслуговування подорожуючих, які перетинають кордон,

 

         Ключовою особливістю громади є її прикордонне розташування. На життя мешканців значною мірою впливає прикордонний рух. З однієї сторони - це дуже обтяжливе явище. З іншої ж  - становить можливості розвитку місцевого підприємництва. З прикрістю доводиться констатувати, що дуже часто подорожуючі очікують довгими годинами на перетин кордону. Відтак, існує велика потреба у гастрономічних (швидка, смачна і здорова їжа), санітарно-гігієнічних (туалети, душ) послугах та магазинах.

         Влада громади у цій сфері може:

  • заохочувати мешканців до започаткування або перепрофілювання підприємницької діяльності, спрямованої на обслуговування подорожуючих,
  • спростити зі своєї сторони процедуру реєстрації суб'єктів господарювання.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість новостворених суб'єктів господарювання,
  • відсоткове зростання місцевих податків, що надходять до бюджету громади.

 

Операційна ціль 2: Підтримка системи професійного сільськогосподарського консалтингу для селян, які прагнуть розвивати свої господарства, а також на базі набутого досвіду експериментувати з вирощуванням нових культур,

         У громаді багато мешканців працюють у сфері сільського господарства. Місцеві селяни зауважують необхідність розвитку своїх господарств як в аспекті підвищення якості (впровадження вирощування нових культур, інноваційних технологічних рішень, нових засобів захисту рослин), так і в кількісному аспекті у напрямку збільшення масштабів сільгоспвиробництва. Відтак, існує велика потреба у професійному наданні послуг сільськогосподарського консалтингу.

         Такий консалтинг повинен виконувати функцію технологічного (напр. допомагати у проведенні експериментів з новим насіннєвим матеріалом), так і організаційно-маркетингового (у виборі оптимальної бізнес-моделі, що стосується: маркетингових заходів, пошуку нових ринків збуту, залучення зовнішніх ресурсів).

         Осередок сільськогосподарського консалтингу повинен також служити підтримкою у сфері виробництва сировини та її промислової переробки на потреби відновлювальних джерел енергії. Крім того, завданням консультантів має бути заохочення до створення виробничих кооперативів у сфері продажу та промислової переробки сільськогосподарської продукції (вирощування фруктів, овочів, виробництво молокопродуктів).

         З огляду на високі кошти створення, а пізніше утримання осередку сільськогосподарського консалтингу, слід розглянути можливість його діяльності для декількох громад області, що зменшило б затрати на його утримання.

 

         У цій сфері влада громади повинна:

  • підтримувати створення осередку сільськогосподарського консалтингу,
  • заохочувати селян до створення виробничих кооперативів,
  • заохочувати до реалізації новаторських ініціатив у сфері вирощування нових  культур,
  • у співпраці з осередком сільськогосподарського консалтингу, підтримувати селян у пошуках нових ринку збуту та зовнішніх ресурсів на ведення і розвиток господарств.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • створення виробничих кооперативів,
  • початок діяльності осередку сільськогосподарського консалтингу,
  • вид і кількість вирощування нових культур,
  • кількість запроваджених технологічних інновацій у аграрних господарствах,
  • кількість консультацій і порад, наданих селянам,
  • кількість нових вітчизняних і міжнародних ділових партнерів.

 

 

Операційна ціль 3: Підтримка системи охолодження (заморожування) і промислової переробки м'яса і фруктів

 

         Однією з альтернативних форм сільськогосподарської діяльності, що  сприятиме збільшенню доходів має стати продаж перероблених продуктів.

         Таку діяльність дрібні сільськогосподарські виробники можуть розвивати у рамках виробничих кооперативів, співпрацюючи з метою збільшення масштабів закупівлі, створюючи систему зберігання, (у тому числі охолодження чи замороження), переробки і продажу м’ясних, молочних продуктів, а також овочів і фруктів. Розвиток такої діяльності дозволив би збільшити рівень доходів і сприяв би незалежності селян від зовнішніх посередників. Допомогу в цій сфері повинен надавати осередок сільськогосподарського консалтингу.

У зв'язку з цим, влада громади повинна:

  • у співпраці з осередком сільськогосподарського консалтингу заохочувати селян до розвитку промислової переробки сільськогосподарської продукції,
  • допомагати у пошуках ринків збуту сільськогосподарської продукції,
  • у рамках існуючих партнерств, спільно з українськими і міжнародними громадськими організаціями, сприяти започаткуванню та розвитку контактів з вітчизняними та зарубіжними сільськогосподарськими виробниками з метою обміну досвідом і добрими практиками у цій сфері.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • створення суб'єктів господарювання, що займаються промисловою переробкою фруктів, овочів і м'ясомолочної продукції,
  • кількість нових контактів для співпраці з вітчизняними та закордонними аграрними виробниками,
  • зростання доходів до бюджету громади від нових суб’єктів господарювання,
  • поява нового асортименту продуктів, що є результатом діяльності нових фірм у сфері промислової переробки.

 

Операційна ціль 4: Збільшення безпеки мешканців і подорожуючих (в т. ч. за посередництвом зміни організації руху чи створення муніципальної поліції)

 

        Прикордонне розташування і пов'язаний з цим інтенсивний прикордонний рух, спричиняє ряд негативних явищ, такі як: інтенсивний автомобільний рух, ДТП, дрібна злочинність, підвищений рівень шуму, чисельні незручності для мешканців.

         У зв'язку з цим існує необхідність запровадження заходів безпеки, що підвищать комфорт життя мешканців.

         У цій сфері влада громади повинна:

  • підтримувати постійну взаємодію з поліцією, досягнути порозуміння щодо збільшення кількості патрулів,
  • інтенсифікувати співробітництво з Державною Прикордонною Службою з метою досягнення оптимізації проїзду подорожуючих,
  • розглянути можливість створення муніципальної поліції.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • зменшення відсотка інцидентів, що стосуються порушення громадського порядку,
  • види, характер і кількість запроваджених рішень, що сприяють зростанню почуття безпеки серед мешканців.

 

 

СФЕРА 2

ОСВІТА І КУЛЬТУРА

 

Операційна ціль 1: Популяризація Устилуга як світової столиці музики Ігоря Стравінського за посередництвом організації циклічних фестивалів, мистецьких тренінгів, концертів для музикантів і меломанів та розвиток якомога ширших контактів між вітчизняними, європейськими і світовими шанувальниками музики.

 

        Особливою перевагою Устилузької громади є факт, що тут мешкав і творив видатний композитор, піаніст і диригент Ігор Стравінський. На території громади знаходиться музична школа, яка одночасно є музеєм, присвяченим видатному митцю.

        У зв'язку з цим, необхідно продовжувати і розвивати організацію циклічних заходів, пов'язаних з його творчістю. Особливо важливим і корисним для громади була б подальша інтенсивна популяризація Устилуга як світової столиці музики Ігоря Стравінського.

        З цією метою варто розвивати тісну співпрацю з музикантами, популяризаторами та експертами, які займаються творчістю Стравінського,  заохочувати їх до співпраці.

        Тому влада громади повинна реалізувати комплексні і скоординовані заходи, які включатимуть:

 

  • зацікавлення Міністерства культури і влади Волинської області задумом створення в Устилузі світової столиці музики Стравінського,
  • звернення до потенційних грантодавців і спонсорів (зовнішніх фондів, товариств меломанів та приватних спонсорів і меценатів) з проханням про підтримку комплексних мистецьких пропозицій,
  • модернізацію і благоустрій амфітеатру та інших місць організації концертів і фестивалів,
  • підтримку організації та популяризація устилузьких циклічних заходів, таких як: мистецькі події для молодих талантів, тематичні семінари, конференції адресовані як для експертів, так і для всіх зацікавлених,
  • розробку і поширення каталогу циклічних заходів, присвячених життю і творчості Ігоря Стравінського.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість заходів, пов'язаних з життям і творчістю Ігоря Стравінського,
  • кількість гостей, які беруть участь в культурних подіях,
  • сума фінансових ресурсів, залучених на організацію циклічних заходів,
  • кількість відвідувань Інтернет-ресурсів, які позиціонують Устилуг як столицю творчості Ігоря Стравінського.

 

 

Операційна ціль 2: Створення з використанням механізму публічно-приватного партнерства конгрес-комплексу  (готельно-ресторанного), що зможе систематично приймати творців і меломанів з використанням потенціалу привабливих краєвидів (ріка, стадіон, амфітеатр) в околицях місця творчості Ігоря Стравінського.

 

        Популяризація і позиціювання Устилуга як світової столиці музики Стравінського вимагає створення відповідної інфраструктури, що відповідала б  міжнародним стандартам якості.

        З цією метою, варто було б розглянути можливість створення готельно -гастрономічного комплексу, який міг би приймати композиторів і меломанів. Дана інвестиція вимагає суттєвих капіталовкладень і значно перевищує фінансові можливості та компетенції місцевої влади. Тому варто звернутися до ділових партнерів з пропозицією створення конгрес-комплексу у механізмі публічно-приватного партнерства. Його суттю було б здійснення фінансового вкладу інвестора у будівництво комплексу, розташованого на території громади. Поза сумнівами, у майбутньому інвестор отримуватиме прибутки від цієї інвестиції.   Особливо важливими у цій сфері є умови укладення договору у якомога прозорій  формі. Схожа пропозиція могла б також стосуватися благоустрою прилеглих територій, таких як: ріка і прибережні зони, місцевий стадіон. Користування цими об’єктами було б доповненням до пропозицій для туристів, митців та меломанів.

 

До завдань місцевої влади належить:

  • зацікавлення потенційних бізнесменів інвестицією,
  • вироблення прозорої і детальної формули публічно-приватного партнерства,
  • спільна реалізація інвестиції.

 

 

ІНДИКАТОРИ:

  • місцеві регуляції, що стосуються публічно-приватного партнерства,
  • кількість збудованих об'єктів комплексу,
  • кількість туристів, які відвідують комплекс.

 

 

СФЕРА 3

ТУРИЗМ

 

Операційна ціль 1: Розвиток продуктів, шляхів і туристичних подій на основі елементів історико-релігійної (церкви та монастирі) та мілітарної архітектури (система 14 бункерів Карбишева),

 

         Громада володіє багатим туристичним потенціалом, який крім музею і школи ім. Ігоря Стравінського становлять старі церкви і монастирі. Важливим туристичним об’єктом, особливо для аматорів мілітарного туризму, є система бункерів і укріплень, названих за іменем генерал-лейтенанта інженерних військ Дмитра Карбишева, видатного фортифікатора, доктора військових наук. Знаходиться тут також "дім Бєлянкіна" - члена родини Стравінського.

        Завданням влади громади буде опрацювання нових туристичних продуктів, шляхів чи туристичних подій, які ґрунтуватимуться на історико-релігійно-мілітарній спадщині. У першу чергу варто розробити мілітарно-історичні туристичні шляхи місцями фортифікаційних укріплень. У рамках функціонування шляху, варто у привабливій і доступній формі відтворювати перебіг воєнних дій на цих територіях. Дані терени могли б також служити для проведення реконструкцій військових дій з метою привернення уваги шанувальників історії та туристів. Доцільно було б організувати різного виду ігри і парамілітарні заходи. У місцевому будинку культури варто було б створити макет, що зображає бункери і укріплення. Був би це прекрасний елемент навчання історії для молоді з місцевих шкіл. Використовуючи цей потенціал варто також подумати про організацію гуртків зацікавлень для аматорів військової техніки часів II світової війни. Необхідно також заохотити до співпраці місцевих активістів, які могли б вести заняття гуртків і розповідати про воєнні події загалом та на території громади зокрема.

        Цікаве представлення цих аспектів, могло б сприяти розвитку зацікавлення  здобуттям інженерно-технічних знань серед молоді, а отже — стало б важливим аспектом при виборі напрямків подальшої освіти.

 

У зв'язку з вищенаведеним, влада громади повинна:

  • детально опрацювати туристичні продукти, що вирізнятимуть Устилузьку громаду. Наприклад, такі як: інтерактивний макет укріплень, мілітарно-туристичний шлях, сценарій реконструкції воєнних подій та мілітарних ігор.
  • опрацювати календар подій та заходів мілітарно-історичного характеру,
  • заохочувати вчителів місцевих шкіл вести уроки історії і географії з використанням активізуючих форм і методів роботи, наближаючи для учнів місцеву історію,
  • популяризувати місцеві туристичні продукти як у Волинській області, інших регіонах України, так і у прикордонних регіонах Польщі, напр. за посередництвом співпраці з туристичними агентствами чи центрами туристичної інформації, видавництва і розповсюдження рекламних буклетів та поширення рекламних матеріалів в Інтернеті, соціальних мережах та на Інтернет-порталах любителів мілітаріїв,
  • опрацювати галузеву стратегію розвитку туризму, що міститиме детальний опис туристичних продуктів, їх рекламу і моделі фінансово-бізнесового розвитку туризму. Влада громади повинна зосередитись на управлінні процесом розвитку туризму. Виміром успіху буде широке залучення ділових і суспільних партнерів ( напр. у формі публічно-приватного партнерства).

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість підготовлених туристичних продуктів,
  • кількість заходів мілітарно-туристичного характеру,
  • кількість осіб, які відвідують громаду з метою туризму,
  • кількість наглядних уроків з історії і географії,
  • підготовлений документ стратегії туризму.

 

Операційна ціль 2: Розвиток шляхів активного туризму (велосипедний, кінний),

 

Доповненням до пропозиції туристичних шляхів має бути пропозиція активного проведення часу.

Ідеальною формулою могли б бути велосипедні і кінні маршрути, які зараз користуються великою популярністю в Європі та світі. З цією метою варто було б визначити велосипедні доріжки та маршрути для верхової їзди. Дуже важливим була б їх детальна візуалізація та побудова необхідної інфраструктури для цих форм активності ( напр. столики і стільці, туалети, корзини на сміття тощо).

 

Активність громади повинна проявлятися у:

  • визначенні велосипедних доріжок і шляхів верхової їзди (розробка проекту і замовлення його виконання) разом з супутньою інфраструктурою,
  • популяризації серед мешканців і гостей громади здорового і активного стилю життя та інформування у привабливій формі про можливості користування доріжками і шляхами.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість кілометрів велосипедних доріжок і верхових маршрутів разом з інфраструктурою,
  • відсоток користувачів вищезгаданими шляхами, доріжками.

 

Операційна ціль 3: Підтримка мешканців (ментальна та організаційно-проектна) у сфері відкриття агротуристичних господарств.

 

        Багаті туристичні пропозиції вимагають створення можливостей для того, щоб туристи залишались у громаді надовше. На даний час у громаді не існує розвиненої готельної інфраструктури. Цікавим задумом може стати розвиток мережі агротуристичних господарств, які пропонували б туристам, крім  готельних можливостей, також туристичні розваги, місцеві страви, розваги пов’язані з культивуванням місцевих звичаїв і традицій. Проживання у агротуристичних господарствах було б проявом активно-рухового туризму. Оскільки ця форма підприємницької діяльності на даний час нерозвинута, мешканці мають певні побоювання чи відкриття агротуристичного господарства забезпечить їм утримання завдяки цьому виду діяльності.

        Тому також завданням влади громади буде ментальна і організаційна підтримка місцевих господарів (інформування про принципи створення, можливості залучення зовнішнього фінансування і сприяння цьому виду діяльності, розвитку мережі співпраці з іншими агрогосподарствами в громаді, області,  Україні).

 

До завдань громади у цій сфері належить:

  • створення системи консалтингу для мешканців, зацікавлених відкриттям агротуристичних господарств,
  • допомога у організації для зацікавлених навчальних візитів до агротуристичних господарств, що користуються успіхом в Україні і Польщі,

 

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість агротуристичних господарств,
  • кількість гостей, що користуються агротуристичними послугами,
  • кількість і вид носіїв реклами, що популяризують агротуристичні господарства.

 

Операційна ціль 4: Використання партнерства з польською гміною Людвін для реалізації спільних ініціатив і проектів у сфері розвитку туризму.

 

        Істотним імпульсом для розвитку громади є стратегічне партнерство з польською гміною Людвін з Люблінського воєводства. Важливе значення має схожий характер обох громад. Людвін це сільськогосподарська гміна, що розташована у надзвичайно привабливій, з туристичної точки зору, території ленчинсько-влодавського озерного краю. Крім того, Люблінське воєводство є партнерським регіоном для Волині (обидва регіони можуть користатись з підтримки проектів транскордонного співробітництва). Головні сфери співпраці зосереджуються на питаннях освіти, культури, туризму і економічного розвитку. У рамках інтенсифікації співпраці, обидві громади вироблять спільні туристичні пропозиції, у яких продукти і розваги однієї з них будуть гармонійно поєднуватись і доповнюватись пропозиціями партнерської громади. Це повинно призвести до створення пропозицій, що взаємодоповнюються, для туристів по обидві сторони кордону. Спільні туристичні пропозиції української і польської громад становитимуть вагому бізнес і суспільну інновацію.

        З цією метою громада повинна:

 

  • інтенсифікувати заходи у рамках співпраці з гміною Людвін,
  • деталізувати і популяризувати спільні туристичні пропозиції Устилуга і Людвіна,
  • розробити циклічні заходи, що будують місцеву ідентичність та взаємно популяризують туристичні переваги обох громад.

 

        ІНДИКАТОРИ:

  • кількість і вид заходів, описаних у туристичних пропозиціях,
  • кількість спільних заходів, організованих двома громадами,
  • кількість спільно поданих проектів Устилугом і Людвіном.

 

 

СФЕРА 4 

НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

 

Операційна ціль 1: Використання ресурсів і сировини для розвитку відновлювальних джерел енергії,

У зв'язку із сільськогосподарським характером громади, існує можливість використання відходів сільгоспвиробництва (напр. солома, стебла рослин, відходи тварин, відходи від переробки сільськогосподарських культур тощо) для виробництва відновлюваної енергії.

На території громади знаходяться поклади торфу, вирощується енергетична верба. Великим енергетичним потенціалом володіють також ліси. На території громади знаходяться три великі лісництва.

Завданням місцевої влади у вищевказаній сфері є розробка програми, що буде всебічно допомагати селянам у вирощуванні та промисловій переробці біомаси, необхідної для виробництва біопального. Ця підтримка може мати характер технологічного і фінансового консалтингу. Громада може допомогти, підказуючи потенційні джерела фінансування закупівлі устаткування, необхідного  для переробки біомаси (як з допоміжних вітчизняних, так і міжнародних ресурсів, а також з кредитів та позик). Місцева влада може допомогти селянам як у виборі оптимальних, з точки зору рентабельності, культур для вирощування, так і у виборі виробничих технологій, - завдяки співпраці з експертами у цієї галузі.

Залежно від розвитку енергетичного законодавства України і доступності ресурсів на відновлювальну енергію, влада громади може отримувати енергію з біопалива від мешканців громади на задоволення енергетичних потреб своїх бюджетних організацій.

Дії місцевої влади повинні стосуватися в т. ч.:

  • моніторингу ринку відновлювальної енергії в світі і в Україні,
  • пошуку джерел фінансування для використання біомаси,
  • надання консалтингових послуг для селян (у співпраці з осередком консалтингу, щодо залучення коштів на переробку біомаси,
  • підготовка працівників виконавчих органів (у співпраці з осередком сільськогосподарського консалтингу) до комплексної підтримки селян, зацікавлених діяльністю у сфері ВДЕ,
  • консалтинг у сфері аналізу рентабельності використання відходів, вибору відповідних установок з визначеними параметрами, фінансових питаннях.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • кількість, працівників, які пройшли навчання у сфері відновлювальних джерел енергії,
  • кількість наданих консалтингових послуг для селян,
  • кількість залучених зовнішніх експертів (наукових працівників, спеціалістів у сфері сільськогосподарського консалтингу),
  • кількість реалізованих проектів у сфері використання аграрних відходів на потреби відновлювальних джерел енергії.

 

 

Операційна ціль 2: Запобігання екологічним загрозам (особливо, пов'язаним з доступом до ріки).

 

        Значною проблемою у громаді є забруднення місцевих рік (Бугу і Луги) як очисними спорудами, так  і навколишніми мешканцями. Загрозою для навколишнього середовища є також стихійні сміттєзвалища.

        Варто продумати можливість запровадження рішень, які зобов’язували б усіх мешканців громади укладати договори на вивіз сміття. Такий підхід усуне явище стихійних сміттєзвалищ. Важливим є також запровадження роздільного збору відходів та їх промислова професійна утилізація.

        У цьому контексті особливо важливою є екологічна освіта. Необхідно у співпраці зі школами громади запровадити цілісну і комплексну систему проекологічного виховання.

        Щодо проблеми забруднення рік, необхідно започаткувати співпрацю з міжнародними і вітчизняними екологічними організаціями з метою здійснення тиску на "отруювачів".

        Такі дії мають особливе значення у контексті стратегічного для громади розвитку туризму та прикордонного розташування з Європейським Союзом.

 

З цією метою влада громади повинна:

  • усунути явище стихійних сміттєзвалищ,
  • розглянути впровадження укладання договорів з мешканцями на роздільне сортування сміття,
  • запровадити комплексну систему проекологічного виховання у дитсадках і школах громади,
  • налагодити контакти з міжнародними і вітчизняними екологічними організаціями,
  • реалізовувати роз'яснювальні заходи серед мешканців у сфері піклування про спільне навколишнє середовище.

 

ІНДИКАТОРИ:

  • ліквідовані нелегальні сміттєзвалища,
  • кількість годин проекологічного виховання, реалізованих у місцевих освітньо-виховних закладах,
  • кількість контактів з українськими та міжнародними екологічними організаціями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ VI ДОСТУПНІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТІВ

 

Зарубіжні джерела

Європейські джерела розвитку

 

Генеральний Директорат Європейської Комісії з розвитку та співпраці (DG DEVCO)

 

         DG DEVCO відповідальний за розробку європейського міжнародного співробітництва і політики у сфері розвитку в усьому світі. У рамках своєї діяльності, інституція співпрацює з країнами, що розвиваються, підтримуючи їх у задоволенні їхніх потреб під час трансформації.

         Діяльність Генерального Директорату визначається фінансовими інструментами, які враховують також потреби країн, що не є членами ЄС.

         На період 2014-2020 передбачено 9 інструментів, які зосереджуються на зовнішньому співробітництві і внутрішній допомозі.

тематичні інструменти:

  • Європейський Інструмент з питань Демократії і Прав Людини (EIDHR)
  • Інструмент для забезпечення стабільності та миру (IcSP), Інструмент Партнерства (PI)
  • Інструмент співробітництва Європейської Комісії з питань ядерної та радіаційної безпеки (INSC);

географічні інструменти:

  • Інструмент Фінансування Співробітництва для Розвитку (DCІ)
  • Європейський Фонд Розвитку (EDF)
  • Інструмент Передвступної Допомоги (IPA II)
  • Європейський Інструмент Сусідства (ЕNI)

         Вищевказані інструменти реалізуються при допомозі різних програм, у тому числі в рамках щорічних грантових програм.

         Тематична сфера:

  • сталий економічний, суспільний і екологічний розвиток,
  • демократія,  ефективне управління та дотримання прав людини.

 

Європейський Інструмент Сусідства (ENI) на 2014-2020 роки.

 

         Даний інструмент був утворений з метою реалізації Європейської Політики Сусідства, яка раніше ґрунтувалась на Європейському Інструменті Сусідства і Партнерства (ENPI), започаткованому в 2007 році.

         Європейська політика сусідства (ЄПС) є частиною зовнішньої політики Європейського Союзу і стосується розвитку взаємовідносин і зближення Європи з її сусідами для їх взаємної вигоди, і в їхніх спільних інтересах. Політика була розроблена після розширення ЄС у 2004 році, коли 10 нових країн приєднались до ЄС.

         Стратегічні цілі інструменту це: підтримка демократичних перетворень, в тому числі децентралізації, популяризація прав людини, збалансованого суспільно-економічного і екологічного розвитку, реалізація спільної політики та інтересів.

         Потенційними подавачами проектних пропозицій можуть бути громадські організації та органи місцевого самоврядування.

Інструмент фінансує діяльність у різних сферах, у тому числі:

- підтримка малого підприємництва,

- суспільна партиципація,

- виклики у сфері кліматичних змін,

- підвищення мобільності населення,

- енергетичне співробітництво,

- популяризація ідеї рівності статей,

- поступова економічна інтеграція,

- міжлюдські контакти,

- транспорт,

- молодь і працевлаштування.

 

Інвестиційний Фонд Сусідства (NIF)

Інвестиційний Фонд Сусідства (NIF), офіційно введений в дію у 2008 році. Це механізм, направлений на мобілізацію додаткових коштів з метою фінансування капіталомістких інфраструктурних проектів у партнерських країнах ЄС, які включені до Європейської Політики Сусідства (ENP), в тому числі в Україні.

Щоб скористатися дофінансуванням Фонду, відповідні Європейські Фінансові Інституції повинні опрацювати проект, а у випадку двостороннього співробітництва - проект повинен бути створений у співпраці з державою-членом та представництвом ЄС в даній країні.        Відповідні Європейські Фінансові Інституції:

  • European Investment Bank (EIB)
  • European Bank for Reconstruction and Development (EBRD)
  • Council of Europe Development Bank (CEB)
  • Nordic Investment Bank (NIB)
  • Agence Française de Développement (AFD)
  • Kreditanstalt für Wiederaufbau (KfW)
  • Oesterreichische Entwicklungsbank AG (OeEB)
  • Società Italiana per le Imprese all'Estero (SIMEST)
  • Sociedade para o Financiamento do Desenvolvimento (SOFID)
  • Agencia Española de Cooperación Internacional para el Desarrollo (AECID)

Дофінансування відбувається у наступних сферах:

  • транспорт,
  • енергетика,
  • навколишнє середовище,
  • суспільний розвиток,
  • приватний сектор.

 

         Німецьке Товариство Міжнародного Співробітництва (GIZ)

Від імені Федеративного Уряду Німеччини GIZ підтримує процес реформ в Україні з 1993 року. Діє з уповноваження чотирьох міністерств Федеральної Республіки Німеччини, Європейського Союзу та Британського Департаменту Міжнародного Розвитку (DFID). Організація циклічно оголошує набори проектних пропозицій.

На отримання дофінансування можуть подавати проектні пропозиції  публічні, громадські і приватні інституції, об’єднання і торгові палати,  міжнародні інституції у наступних сферах:

- інфраструктура,

- безпека, відбудова, мир,

- суспільний розвиток.

GIZ виконує роль оператора підтримки від Євросоюзу для України у рамках програми U-LEAD.

 

Швейцарська Агенція з Розвитку і Співробітництва (SDC)

SDC є швейцарською міжнародною агенцією у рамках Федерального Департаменту Закордонних Справ (FDFA). У співробітництві з іншими федеральними установами, Агенція відповідає за загальну координацію діяльності в сфері розвитку і співробітництва зі Східною Європою, в тому числі з Україною.

Проектні пропозиції до Агенції можуть подавати державні установи, організації приватного сектора, мільтилатеральні організації, громадські організації, дослідні установи.

У рамках Швейцарської Стратегії Співробітництва з Україною на 2015-2018 роки, діяльність буде направлена на:

- управління і будування миру,

- охорону здоров'я,

- збалансоване управління енергією,

- місцевий розвиток,

- збалансований економічний розвиток.

 

Фонд Сприяння Демократії Посольства США - програма малих грантів

Фонд Сприяння Демократії підтримує ініціативи у сфері демократичних перетворень та формування громадянського суспільства в Україні. Максимальна вартість проекту становить 24 000 USD, середній розмір - від 5 000 до 15 000 USD.

Проекти на дофінансування приймаються постійно.

Потенційними авторами проектів можуть бути українські громадські організації.

Проектні пропозиції повинні відповідати одному або декільком тематичним пріоритетам Фонду:

-  економічні реформи: сприяння інноваціям, розвиток культури підприємництва, встановлення рівності статей в Україні. Виховання поваги до інтелектуальної власності та захист прав інтелектуальної власності в Україні; покращення бізнес-клімату і підтримка розвитку малих і середніх підприємств; підвищення енергетичної ефективності на споживчому рівні та у комунальному господарстві.

-  антикорупційні програми і прозорість органів влади: популяризація системи e-врядування на місцевому рівні; регуляторна політика з метою зменшення можливостей використання корупційних схем,

-  антипропаганда: реалізація проектів у сфері боротьби з дезінформацією,

-  допомога внутрішньо переміщеним особам (ВПО): освітні та освітньо-пропагандистські програми в громадах в усій Україні, у яких проживають ВПО. Програми мають на меті інформування ВПО про їхні права, що стосуються в т. ч.: проживання, роботи, освіти, участі у виборах тощо.

-  допомога ветеранам: реалізація проектів у сфері надання юридичних послуг та юридичної освіти ветеранів, а також захист інтересів ветеранів, які повернулися із зони бойових дій.

 

Агентство Сполучених Штатів Америки з Міжнародного Розвитку  (USAID)

Головною метою Агентства є підтримка країн в процесі демократизації і створення механізмів ринкової економіки. Місія зосереджена на таких напрямах, як вдосконалення сфери діяльності органів адміністрації, економічний розвиток і соціальна допомога.

Подавачами проектних заявок можуть бути публічні, приватні інституції, громадські організації.

USAID підтримує широку гамму ініціатив, в т. ч.:

-  демократія, права людини і функціонування органів адміністрації,

-  охорона здоров’я,

-  сільське господарство

-  економічний розвиток,

-  охорона навколишнього середовища і протидія змінам клімату,

-  розвиток науки і технологій.

 

Національний Фонд підтримки Демократії (NED)

Діяльність цієї приватної некомерційної організації спрямована на розвиток і зміцнення демократії. Фонд надає гранти на підтримку громадських організацій, які працюють над впровадженням демократичних механізмів у понад 90 країнах. Сума дофінансування від Фонду залежить від сфери проекту, але в середньому вона становить близько 50 000 USD на 12 місяців реалізації проекту.

Подавачами проектних пропозицій можуть бути виключно громадські організації та незалежні ЗМІ.

Тематична сфера охоплює:

- розвиток і захист прав людини,

- підтримка свободи інформації та незалежних ЗМІ,

-  зміцнення демократії,

-  забезпечення відповідальності і прозорості публічного життя,

-  підтримка громадських організацій,

-  підтримка демократичних процесів у політиці,

-  підтримка громадянської освіти,

-  вдосконалення вирішення конфліктів демократичними методами,

-  підтримка свободи об'єднань,

- підтримка глобальної ринкової економіки.

 

Фонд “Монсанто”

Фонд “Монсанто” є філантропічним відділенням компанії Монсанто, що працює на благо покращення якості життя спільнот у всьому світі. Мінімальна сума наданого дофінансування становить 25 000 USD. Фонд приймає міжнародні проектні пропозиції двічі на рік. Перший термін триває від 1 січня до 28 лютого, а другий - від 1 липня до 31 серпня.

Дофінансування надається благодійним організаціям, зареєстрованим в США і працюючим в інших країнах, місцевим благодійним організаціям, урядовим інституціям, приватним школам і лікарням, які підтримують мешканців у скрутній економічній ситуації.

Фонд Монсанто приймає проектні пропозиції для надання фінансової підтримки за межами США у наступних сферах:

- всебічна підтримка освітніх процесів і культури читання  за посередництвом впровадження підготовчих програм, розвиток бібліотек на сільських територіях,

-  задоволення потреб громад за посередництвом підтримки громадських організацій, що працюють у сфері безпеки продовольства, санітарних умов, доступу до чистої води, громадської безпеки і різноманітних інших місцевих потреб.

 

Канадські джерела для розвитку

Програма Співробітництва для Розвитку Міністерства Закордонних Справ і Торгівлі Канади

У 2014 році Україна увійшла до фокусної групи Міністерства Закордонних Справ і Торгівлі Канади. Метою канадської програми міжнародного розвитку в Україні є підтримка економічного розвитку при одночасному зміцненні демократії. Фінансування повинне відбуватися через систему набору заявок, у яких визначаються суб'єкти, що можуть звертатись за отриманням коштів.

Програма передбачує підтримку малих і середніх підприємств в Україні.

Набір відкритий для організації з Канади, які тісно співпрацюють з представниками української діаспори.

         Підтримуються проекти, що стосуються всебічного розвитку малих і середніх підприємств в Україні.

 

 

 

         Програма Транскордонного Співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020

         У періоді 2014-2020 транскордонне співробітництво між Польщею, Білоруссю і Україною буде продовжуватись у рамках Європейського Інструменту Сусідства (EIS) за посередництвом Програми Транскордонного Співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020.

         Даним інструментом співробітництва зможуть скористатися мешканці 4 польських воєводств, 4 білоруських і 6 українських областей. Не зміниться Інституція, що здійснюватиме управління Програмою - надалі цю функцію буде виконувати  польське Міністерство Інфраструктури і Розвитку.

 

Бюджет Програми

         Новий індикативний бюджет Програми перевищить 183 млн. євро. Понад 165 млн. євро з цієї суми будуть безпосередньо використані на дофінансування найбільш цінних транскордонних ініціатив між інституціями зі сфери Програми.

 

Тематичні напрями підтримки Програми і сфера Програми

Члени Спільного Технічного Секретаріату вирішили про вибір наступних чотирьох тематичних цілей, які Програма реалізовуватиме:

  • Популяризація місцевої культури і збереження історичної спадщини,
  • Покращення доступності регіонів, розвиток витривалого і стійкого до клімату транспорту та мереж і комунікаційних систем,
  • Спільні виклики у сфері безпеки і охорони
  • Управління кордонами та управління безпекою, мобільністю і міграцією.

Географічний простір

Комітет підтвердив також, що географічний простір Програми залишиться без  змін по відношенню до періоду 2007-2013, дрібна зміна відбулась лише щодо визначення головного простору і прилеглого:

у Польщі:

головні субрегіони: кросненський і перемишльський (у Підкарпатському воєводстві), бялостоцький, ломжинський і сувальський (у Підляському воєводстві), бяльський і хелмсько-замойський (у Люблінському воєводстві), остроленсько-седлецький (у Мазовецькому воєводстві);

прилеглі субрегіони: жешувський і тарнобжеський (у Підкарпатському воєводстві); пулавський і люблінський (у Люблінському воєводстві);

у Білорусі:

головні області: Гродненська і Брестська;

прилеглі області: Мінська (разом з містом Мінськ) та Гомельська;

 

в Україні:

головні області: Львівська, Волинська, Закарпатська;

прилеглі області: Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська.

 

Великі інфраструктурні проекти

Новою вимогою Європейської Комісії є обмеження видатків на інфраструктуру в поодиноких проектах до максимально 2,5 млн євро. Кожна програма може  призначити до 30% свого вкладу з коштів ЄС на спеціальні проекти з більшим інфраструктурним компонентом - такі заходи називаються великі інфраструктурні проекти (Large Infrastructure Project - LIP). СТС вирішив, що в новій Програмі LIP  будуть вибирати виключно за позаконкурсною процедурою. Перелік пропозицій великих інфраструктурних проектів був узгоджений між центральними і регіональними властями трьох держав і на даний час знаходяться на затвердженні Європейської Комісії.

 

 

 

Додаткова інформація

         З метою отримання актуальної інформації стосовно затвердження і реалізації нової Програми просимо відвідувати сайт http://www.pbu2020.eu/ua

Після затвердження Програми Європейською Комісією на території дії Програми  будуть організовані інформаційні сесії, форуми пошуку партнерів і інші заходи, що допомагатимуть потенційним подавачам проектів.

 

Польські джерела для розвитку

Міністерство Закордонних Справ Республіки Польща - Польська Допомога

Метою польської співпраці у сфері розвитку є створення умов для збалансованого розвитку у партнерських країнах, в тому числі в Україні, зокрема, за посередництвом поширення ідей та консолідації демократії, підтримки розбудови сучасних і ефективних державних інституцій, реалізації заходів з метою зниження рівня бідності, покращання стану здоров'я мешканців та підвищення рівня освіти та професійних кваліфікацій.

Варто було б, щоб інформація про можливості отримання такого типу фінансування була передана місцевим громадським організаціям, освітнім установам і місцевим підприємцям з метою започаткування співпраці з польськими інституціями, що можуть подавати проектні пропозиції для реалізації спільних проектів.

 

Фонд Міжнародної Солідарності

Фонд Міжнародної Солідарності є адміністратором програми “Підтримка Демократії”, що фінансується у рамках Програми Польської Співпраці для  Розвитку Міністерства Закордонних Справ РП. У рамках програми реалізуються проекти польських громадських організацій, які реалізуються у співробітництві з місцевими партнерами з України, спільні ініціативи на благо підтримки демократичних змін, розвитку партиципації і громадянського суспільства. Було б надзвичайно важливо, щоб громада передала інформацію про цього виду фінансування місцевим громадським організаціям з метою започаткування співпраці з польськими громадськими організаціями.

 

Вітчизняні джерела

Крім зовнішніх грантів фінансова реалізація даної Стратегії буде ґрунтуватись на внутрішньому фінансуванні, в т. ч. з ресурсів:

- Державного Фонду Регіонального Розвитку,

- публічних коштів, цільових, бюджетних центральних програм органів виконавчої влади, що будуть спрямовані на розвиток різних сфер у регіонах,

- субвенцій, трансферів з державного бюджету до місцевих бюджетів,

- власних ресурсів самоврядування,

- ресурсів інвесторів, власних коштів, зареєстрованих в громаді суб'єктів господарювання.

 

         Державний Фонд Регіонального Розвитку був утворений при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України і фінансується з держбюджету.

 

Міжнародний Фонд "Відродження"

Місією Міжнародного Фонду "Відродження" є фінансова і організаційна підтримка формування демократичного громадянського суспільства в Україні за посередництвом популяризації вагомих для його розвитку суспільних ініціатив.

 

         У даному документі вказані лише деякі джерела фінансування проектів, що сприятимуть реалізації Стратегії. Влада і працівники виконавчих органів громади повинні у поточному режимі шукати і аналізувати можливості фінансування проектів, які будуть з'являтись, для підготовки і подачі власних проектних пропозицій.

         У Стратегії вказані програми до яких можуть подавати проектні пропозиції як органи влади громади, так і громадські організації, що діють на її території. Досягнення ефекту синергії, що проявляється у міжсекторній співпраці, буде підтвердженням солідарної відповідальності всіх установ і осіб за розвиток громади.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ VII ЕВАЛЮАЦІЯ І МОНІТОРИНГ

 

        Моніторинг Стратегії буде полягати на поточному і систематичному зборі кількісних і якісних даних у сфері реалізації прийнятих рішень. Моніторинг матиме характер, як предметний, так і фінансовий.

        Евалюація Стратегії буде проходити на основі наступних критеріїв:

- влучність - критерій, що дозволяє оцінити якою мірою прийняті рішення виявились ефективні з точки зору розвитку громади і покращення якості життя мешканців,

- ефективність - критерій, що дозволяє оцінити співвідношення інвестованих фінансових ресурсів у порівнянні до досягнутих результатів,

- дієвість - критерій, що дозволяє оцінити ступінь досягнення закладених показників,

- корисність - критерій, що дозволяє оцінити зміни, які відбулись завдяки впровадженню окремих рішень, прийнятих в стратегії,

- стійкість - критерій, що дозволяє оцінити довготривалість впроваджених змін.

 

        Евалюація стратегії буде охоплювати наступні етапи :

- структуризація - підготовка дослідних інструментів, визначення переліку ключових питань,

- спостереження - збір даних, які потім будуть аналізуватись,

- аналіз - інтерпретація зібраних даних,

- оцінка - оцінка результатів впроваджених змін.

 

        Влада громади буде здійснювати циклічну (кожні два роки) евалюацію документу Стратегії, метою якої буде:

- перевірка: чи реалізовані громадою рішення, що випливають з документу Стратегії, приносять очікувані результаті,

- верифікація: чи норми Стратегії зберігають свою актуальність у  змінній суспільно-політично-економічній реальності,

- прийняття рішень: чи документ Стратегії не вимагає актуалізації.

 

        У виконавчих органах громади буде створено робочу групу з питань моніторингу процесу впровадження Стратегії розвитку, яка у 2019, 2021, 2023 і 2025 роках готуватиме звіти щодо часткової і кінцевої евалюації. Результати кінцевої евалюації, проведеної у 2025 році, будуть підставою для розробки основ нового стратегічного документу.

        У роботі групи з питань моніторингу її члени можуть використовувати відому методику стратегічного аналізу (SWOT), використовувати інформацію від територіальної громади у сфері вигод, що відчуваються мешканцями та виникають від реалізації Стратегії розвитку.